Історія нашого коледжу
Історія нашого коледжу тісно переплітається з розвитком медицини Олександрійщини.
В першій половині ХІХ ст. на території сучасної області діяли лише 2 військові лазарети і лікарня в Єлисаветграді з одним лікарем. У кожній волості військових поселень працював один фельдшер, якому дозволя-лось обслуговувати й цивільне населення.
За даними звіту про стан земської медицини в Олександрійському повіті Херсонської губернії вже на 1886р. налічувалось 3 дільниці, які обслуговували 411 тис. чоловік.
До першої Олександрійської дільниці входили Косівська, Бандурівська і частини Богоявленської і Звенігородської волості, які обслуговували лікар, акушерка і три фельдшери.
До другої Олександрійської дільниці належали Краснокам’янська, Новостародубська та частина Звенігородської волості. Центром дільниці було найбільше село Красна Кам’янка, яке нараховувало 500 тис. жителів і знаходилось за 22 версти від Олександрії. Цю дільницю обслуговували один лікар і чотири фельдшери.
До третьої Олександрійської дільниці входили: Новогеоргівська - Глинська волость, Новогеоргівськ, Миронівська, Стизівська волості. Третю дільницю також обслуговували один лікар та чотири фельдшера. Єдина дільнична лікарня на 15 ліжок знаходилась в Новогеоргівську.
На початку XX ст. зрушення в соціально-економічному житті мало позначилось на рівні медичного обслуговування населення. Так, у 1912-15р.р. в Єлисаветградському та Олександрійському повітах працювало тільки 56 медичних закладів, з них 46 лікарень і 10 лікарняних пунктів, їх обслуговували 76 лікарів, 50 фельдшерів, 40 акушерок.
До кінця 1925р. на Кіровоградщині діяло 30 лікарень, 45 фель-дшерських пунктів та амбулаторій. В цей період особливо гостро постало питання про якість обслуговування населення.
Кадрова політика уряду в цей час була направлена на укомплектування лікувальних закладів середнім медичним персоналом. В нашому місті з ініціативи головного лікаря Олександрійської лікарні Тарасова Івана Федоровича була організована школа медичних сестер.
12 січня 1935р. є офіційною датою утворення Олександрійської школи медичних сестер. Школа знаходилась в приміщенні земської лікарні, корпус якої зберігся до цього часу. Нині там знаходиться адміністративне приміщення Олександрійської Центральної міської лікарні.
В квітні 1935р. школа була сформована у самостійний заклад з дворічним терміном навчання. Першим директором, який очолив Олександрійську школу медичних сестер, став Михальський Аврам Михайлович - людина рішуча, ініціативна, енергійна. Заступником директора з навчальної роботи було призначено Пастухова Дмитра Сергійовича. Школа знаходилася за адресою: вул. Рози Люксембург, 9 (нині це вул. Чижевського). Сьогодні за цією адресою знаходиться другий навчальний корпус Олександрійського медичного коледжу.
Викладачами школи були провідні лікарі міста: Дорош І.А. - хірург, Петрасевич І.С. – невропатолог, Воробйов П.І. - окуліст, Іланова С.Р. - інфекціоніст, Грановський З.Т. – отоларинголог, Коган Я.Л. – фармацевт та ін.
Перший набір був проведений в квітні 1935р., який складав 34 чоловіки. У вересні цього ж року було набрано другу групу кількістю 50 чоловік.
Перший випуск 1937р. складався із 84 чоловік. В 1936-937 навчальному році проводиться перший набір акушерок. Була набрана одна група кількістю 30 осіб з терміном навчання два роки після 7 класу.
Випускники 1937-1938р.р. були направлені в лікувальні заклади Кіровоградської області; 1939р. - в Узбекистан. Останній передвоєнний випуск 1940р. - в Західну Україну та Білорусію.
Після звільнення Кіровоградщини від німецько-фашистських загарбників життя повернулося в мирне русло. 31 березня 1944р. за рішенням виконкому районної ради трудящих було відновлено роботу школи медичних сестер, яку очолив вчитель за покликанням Пастухов Дмитро Сергійович.
Заняття розпочалися 10 квітня 1944р. На перший курс було набрано дві групи кількістю 78 чоловік, на другий - 62 чоловіки. В зв’язку з переведенням Д.С.Пастухова в м. Батумі, наказом від 30 серпня 1944р. на посаду директора школи медичних сестер було призначено Погрібну Нелю Андріївну. Вона була проста і природна, завжди трималася з гідністю. Її любили і поважали ті, з ким їй довелося працювати. Їм подобалась її рішучість, ініціатива та енергія. Під її керівництвом було відновлено матеріальну базу та відбудовано довоєнний корпус школи медичних сестер, відкрито гуртожиток по вул.Червоноармійській, 54 та створено бібліотеку.
На той період в навчальному закладі працювало 16 викладачів: Кіріченко В.І. – завідуюча навчальною частиною, Шаповалова Г.І. – викладач математики і фізики, Дробот Н.К. – викладач української та російської мов, Кудря Н.К. – викладач біології та хімії, Криптенко Г.А.
– викладач ВМП, Горяний В.П. – воєнрук, Бузаньова Н.Ф. – викладач хірургії, Капунова О.І. – викладач анатомії, Соколенко К.С. – викладач шкірно-венеричних хвороб, Беровик Р.Ф. – викладач латинської мови, Лев Р.В. – викладач військово-санітарної справи, Олесіна А.Л. – викладач внутрішніх хвороб, Ворвунева Н.К. – викладач отоларингології, Дорош І.П. – викладач хірургії та анатомії, Федорова А.М. – викладач ФЗТ.
З 1947-1953 р.р. школу медичних сестер очолював Рось Григорій Михайлович - людина пряма, тактовна, вимоглива, рішуча. Він завжди користувався повагою викладачів і студентів.
В цей період за наказом № 84 від 28 серпня 1953р. було відновлено набір на акушерське відділення. На першому курсі розпочали навчання 64 чоловіки. У 1953-1954 навчальному році відкрито фельдшерське відділення.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР № 404 від 24 червня 1954р. школу медичних сестер було реорганізовано в Олександрійське медичне училище.
